Кабінет Міністрів України готується до затвердження Концепції цифрової трансформації на період до 2030 року — стратегічного документа, що визначає пріоритети державної політики у сфері розвитку інформаційних технологій, стимулювання стартап-екосистеми та залучення венчурного капіталу. Концепція розроблена Міністерством цифрової трансформації України за участю профільних інституцій та має на меті перетворення України на один із провідних технологічних хабів Європейського континенту – пише dev.ua.
Документ є логічним продовженням реформ у сфері цифрової економіки та розбудовує правову й інституційну базу спеціального режиму «Дія.City», запровадженого раніше з метою створення сприятливого середовища для ІТ-бізнесу.
Стратегічні цілі та ключові показники ефективності
Концепція містить чітко визначені, кількісно вимірювані цільові показники, досягнення яких передбачається забезпечити до 2030 року. Серед основних орієнтирів:
- 9 компаній-«єдинорогів» — технологічних підприємств із ринковою капіталізацією, що перевищує 1 мільярд доларів США;
- 500 стартапів на 1 мільйон населення, що в абсолютному вимірі означає функціонування понад 15 000 активних технологічних компаній на ранніх стадіях розвитку;
- 200 000 фахівців, зайнятих за гіг-контрактами або в штаті компаній — резидентів «Дія.City»;
- 450 стартапів, що залучать фінансування на стадіях seed або раунду А в обсязі від 100 тисяч євро;
- 350 стартапів, що успішно здійснять вихід на міжнародні ринки.
Означені показники свідчать про принципово новий рівень амбіцій держави у формуванні конкурентоспроможного технологічного сектору — порівнянного з провідними інноваційними економіками Європи.
Інструмент фінансового стимулювання: «Дія.City Invest»
Ключовим механізмом досягнення визначених цілей стане новий фінансовий інструмент — «Дія.City Invest», концепція якого передбачає залучення венчурного капіталу на системній основі.
У рамках цього інструменту держава планує сприяти заснуванню до 10 нових венчурних фондів під парасолькою «Дія.City», сукупний обсяг залучених коштів яких має перевищити 200 мільйонів євро. Реалізація механізму здійснюватиметься за моделлю змішаного державно-приватного фінансування.
Принципова мета «Дія.City Invest» полягає у забезпеченні фаундерів доступом до капіталу в межах вітчизняної юрисдикції. Це покликане усунути практику, за якої українські технологічні компанії на ранніх стадіях реєструвалися у штаті Делавер (США) або на Кіпрі з метою отримання інвестицій. Держава також зобов’язується гарантувати правову стабільність і прозорість режиму «Дія.City» для забезпечення довгострокової впевненості інвесторів.
Розбудова комплексної екосистеми
Концепція визначає, що «Дія.City» не може функціонувати виключно як інструмент податкового стимулювання. Документ передбачає формування повноцінної інноваційної екосистеми за двома основними напрямами.
1. Інституційна інтеграція
Передбачається синхронізація ключових гравців інноваційного середовища: Фонду розвитку інновацій (USF), мережі «Дія.Бізнес», акселераторів, інкубаторів та режиму «Дія.City». Це має забезпечити наскрізний шлях для стартапу — від формування ідеї на хакатоні до отримання першого гранту, проходження акселерації, залучення венчурного фінансування та набуття статусу резидента «Дія.City».
2. Hard-tech інфраструктура
Для підтримки стартапів у сфері defense-tech, робототехніки та апаратного забезпечення (hardware) держава зобов’язується відкрити доступ до державних лабораторій, випробувальних баз і просторів для прототипування. До 2030 року заплановано створення щонайменше 100 таких об’єктів на базі державних установ — з огляду на те, що розробники в цих галузях потребують не лише цифрової, але й фізичної виробничої інфраструктури.
Видання Українські IT новини зазначає, що практична реалізація Концепції залежатиме від двох визначальних чинників: незмінності правового режиму «Дія.City» та готовності міжнародного венчурного капіталу здійснювати інвестиції в українські дослідження і розробки в умовах збройного конфлікту. Від того, наскільки ефективно держава зможе забезпечити виконання обох умов, залежить трансформація задекларованих цілей у реальні результати для економіки та суспільства.