У січні 2024 року ГО «Детектор медіа» спільно з дослідницькою агенцією «New Image Marketing Group» провели масштабне соціологічне дослідження щодо рівня медіаграмотності серед українців. Основною метою було з’ясувати, наскільки населення вміє орієнтуватися в інформаційному просторі, визначати фейки, маніпуляції та критично ставитися до контенту, який споживає – dev.ua.
Загальний рівень медіаграмотності
У 2024 році загальний Індекс медіаграмотності зріс: 65% опитаних мають вищий за середній рівень. Це свідчить про позитивну динаміку. Водночас цифрова компетентність знизилася з 55% у попередньому році до 48%.
Вікові та освітні відмінності
Найвищий рівень медіаграмотності зафіксовано серед молоді віком від 18 до 35 років. У групі віком 56–65 років він залишається найнижчим. Серед осіб із середньою освітою 41% мають низький рівень медіаграмотності, а серед людей з вищою освітою таких лише 16%.
Сприйняття медіа та довіра
Половина респондентів (51%) вважають, що українські медіа працюють в інтересах влади. Ще 40% переконані, що медіа переслідують власні інтереси, а 24% відзначають вплив власників та інвесторів на інформаційну політику.
Ставлення до цензури
42% опитаних вказують на існування цензури в українському медіапросторі. Ще 34% вважають, що вона існує у прихованій формі, і лише 17% заперечують її наявність.
Критичне мислення та чутливість до фейків
У 2024 році 40% респондентів регулярно перевіряють джерела інформації. 33% орієнтуються на наявність фото- або відеопідтвердження, а 30% звертають увагу на репутацію автора чи ресурсу. Однак лише 17% впевнені, що завжди можуть розпізнати фейкові новини.
Медіаспоживання: джерела та формат
Інтернетом щоденно користуються 91% опитаних. Найпопулярніші причини — пошук інформації (76%) та перегляд новин (62%). Попит на розважальний та пізнавальний контент також зріс: 58% дивляться фільми або відео онлайн (у 2022 році — 46%), а 39% роблять онлайн-покупки (проти 27% у 2022 році).
Новини найбільше споживають із соціальних мереж (70% у 2024 році порівняно з 62% у 2023), 62% отримують інформацію з месенджерів, тоді як частка тих, хто слідкує за телемарафоном «Єдині новини», знизилась з 31% до 26%.
Маніпуляції та “джинса”
44% респондентів вважають, що медіа навмисно спотворюють інформацію в інтересах політиків. Відсутність вказаних джерел викликає підозру у 39% опитаних, а 22% покладаються на інтуїцію при виявленні маніпуляцій. Проблема замовних матеріалів залишається актуальною для 54% українців.
Видання Українські IT новини зазначає, що це дослідження свідчить про зростання обізнаності громадян щодо медіа, але також виявляє проблеми, пов’язані зі зниженням цифрових навичок і загрозою дезінформації в соціальних мережах. Підвищення критичного мислення та цифрової грамотності лишається нагальним завданням для суспільства.