Які дрони є на озброєнні у Росії

Зараз безпілотні літальні апарати та наземні безпілотні системи стали невід’ємною складовою арсеналу багатьох армій. На жаль дрони Росії активно еволюціонують: від простих моделей та «підмотаних» FPV-конструкцій до ударно-автономних комплексів зі штучним інтелектом та розвиненою системою керування. У статті видання Українські IT-новини розглянемо, які БПЛА використовує РФ, які види БПЛА РФ доступні нині, їх технічні характеристики, роль на фронті, сильні й слабкі сторони.

Матеріал базується на аналітичних публікаціях українських ЗМІ (УНІАН, Суспільне Донбас, Радіо Свобода) станом на середину-другої половини 2025 року. Зокрема — на повідомленнях про нові моделі, їх застосування, види, можливості протидії. Зібрано дані про розвідувальні дрони РФ, ударні дрони РФ, FPV-дрони, дрони на оптоволокні тощо.

Види дронів РФ: основні типи і моделі

Сьогодні російські безпілотники представлені широким спектром моделей, що виконують різні завдання – від розвідки до ударів по цілях у глибині тилу.

Першими варто згадати FPV-дрони, котрі стали символом масового застосування безпілотників. Це прості й дешеві конструкції, що виробляються у великих обсягах. Їх постійно модернізують: збільшують час польоту, покращують передачу відео, додають захист від РЕБ. Такі ударні дрони РФ використовують для швидких атак на окремі цілі – техніку, особовий склад, навіть цивільну інфраструктуру – на відстані до 25–30 км від фронту.

Ще один помітний тип – КУБ-2, який є вдосконаленою версією дрона «КУБ». Він має більший заряд вибухівки, здатен долати до 50–60 км і оснащений більш стійкими до радіоелектронної боротьби системами зв’язку. Це розширює можливості для атак глибше в тил противника.

Модель V2U – приклад розвитку ударно-розвідувальних рішень. Ці російські дрони виконані за літаковою схемою, обладнані системою комп’ютерного зору та штучним інтелектом. Вони можуть автономно розпізнавати об’єкти та продовжувати виконання завдання навіть без постійного керування оператором, що робить їх небезпечним у атаках із середньої дистанції.

Окремо варто згадати дрони на оптоволокні, такі як дрон-«КВН». Вони зазвичай виконують роль розвідників або «підсвічують» цілі для артилерії. Оптоволоконний канал забезпечує безперебійний зв’язок, майже неможливість перехоплення сигналу і захист від глушіння. Робоча дальність таких систем сягає 10–20 км, а у деяких випадках – до 40–50 км. Їх використовують для спостереження, коригування вогню та створення засідок на маршрутах пересування техніки.

Ще одним типом є ударні дрони Росії «Молнія». Це дешеві й прості апарати з вибухівкою масою 5–8 кг, які застосовуються масово для ударів по об’єктах ближнього і середнього радіусу.

Особливу загрозу становлять «Шахед» / «Герань» (або «Гербера») – це важкі ударні дрони РФ із великим боєзарядом (до 70–100 кг) та значною дальністю польоту. Деякі їх модифікації навіть використовують SIM-карти українських операторів для зв’язку, що ускладнює протидію. Ці дрони призначені для дальніх ударів, у тому числі по великих містах далеко від фронту, і часто застосовуються масовано.

Новинкою є «Дань-М» – швидкісні безпілотники, що перебувають на етапі випробувань. Хоч інформації про них поки небагато, аналітики зазначають їх потенційну небезпеку через високу швидкість та здатність уникати перехоплення. У перспективі вони можуть стати як ударними, так і розвідувальними засобами.

Не менш важливою складовою є наземні безпілотні системи. Сюди належать дистанційно керовані багі (наприклад, Termit), гусеничні платформи, конструкції на базі гіроскутерів і говербордів. Їх використовують для транспортування боєприпасів, мін (зокрема протитанкових TM-62), провізії, а також для мінування або навіть як імпровізовані ударні платформи. Такі дрони РФ дозволяють виконувати логістичні та розвідувальні завдання без ризику для живої сили.

Таким чином, види БПЛА РФ охоплюють широкий спектр технологій – від дешевих FPV-дронів і розвідувальних апаратів до важких ударних систем і наземних роботизованих платформ, що формує гнучкий і багаторівневий інструмент ведення війни.

Категорії за призначенням: розвідувальні, ударні, змішані

Розвідувальні дрони РФ — моделі, які призначені для збору інформації: спостереження, коригування вогню, визначення цілей. Це можуть бути FPV-дрони, дрон розвідник РФ V2U або “Орлан-10” чи “Форпост”, дрони на оптоволокні та деякі «легкі» літаючі платформи.

Ударні дрони РФ — ті, що несуть вибуховий заряд і можуть атакувати цілі безпосередньо: «Шахед», «Герань», «КУБ-2», V2U, «Молнія». З деяких джерел відомо, що російські дрони типу «Шахед» можуть нести десятки кілограмів вибухівки.

Є також змішані моделі — удари + розвідка, або дрони, котрі можуть виконувати роль підсвітки цілей, поки інші удари здійснюються іншими засобами. Наприклад, FPV-дрони можуть бути як ударні, так і розвідувальні в залежності від оснащення.

Технологічні тенденції та інновації

Які БПЛА використовує РФ показує кілька трендів:

1. Автономізація — V2U з комп’ютерним зором, штучним інтелектом, здатністю самостійно фіксувати об’єкти, переходити в автономний режим після завдання цілі.
2. Збільшення боєзарядів і дальності — модифікації «КУБ-2», «Шахед»/«Герань» мають більшу вагу вибухівки і збільшену дальність польоту / дії.
3. Покращення захисту від РЕБ — нові системи зв’язку, стійкість до завад, використання альтернативних методів орієнтації (напр., SIM-карти мобільних операторів) у «Шахед».
4. Низька собівартість, масове виробництво — прості матеріали, спрощені конструкції, зниження витрат говорять про те, що дрони Росії планують використовувати у великій кількості.
5. Дрони на оптоволокні — цікаве рішення, яке дає безперервний зв’язок, меншу вразливість до глушіння і можливість спостереження чи підсвітки при довгих дистанціях або в умовах сильного впливу радіоелектронної боротьби.
6. Наземні безпілотні системи — логістика, мінування, транспортування боєприпасів, провізії; навіть моделі-«Termit», багі, гусеничні платформи.

Приклади конкретних застосувань і загроз

• FPV-дрони: атаки на об’єкти в тилу, на відстані до 30 км від лінії зіткнення. Здебільшого небезпечні для транспорту, особового складу, цивільних об’єктів.
• КУБ-2: здатен атакувати не лише прифронтові зони, але й тилові міста тому, що має дальність до 50-60 км.
• V2U: підвищує ризик завдяки автономним можливостям і поліпшеному виявленню цілей; може бути складним для РЕБ-контролю, коли вже фіксує ціль.
• «Шахед» / «Герань»: багато випадків, коли ці ударні дрони РФ використовувалися для великих масованих атак; можуть долітати у тил; потенційно мати великий небезпечний радіус ураження.
• Дрони на оптоволокні: використовуються для спостереження та підсвітки цілей, наприклад на дорогах, перед пересуванням транспорту; можуть бути зроблені в засідках; через кабель дають стабільний зв’язок і складніші до перехоплення.
• Наземні дрони: приклади використання для доставки провізії, боєприпасів, а також мін, наприклад протитанкових міни TM-62, чи як платформи-камери для спостереження.

Сильні та слабкі сторони застосування дронів

Сильні сторони

• Масовість і відносно низька вартість виробництва та модифікацій дали змогу використовувати російські БПЛА на різних фронтах одразу в багатьох місцях.
• Висока адаптивність до умов поля бою: покращення зв’язку, захист від РЕБ, автономні компоненти, нові методи управління.
• Велика різноманітність: від легких FPV-дронів до ударних моделей з великим боєзарядом, дронів на оптоволокні, наземних безпілотних систем. Це створює мультифункціональний арсенал.
• Можливість вражати цілі на великій відстані без залучення пілотованої авіації, що усуває ризик втрати пілотів, простіше логістично.

Слабкі сторони

• Простота конструкцій у багатьох моделях робить їх уразливими до засобів ППО, РЕБ та іншого фізичного знищення.
• Дрони з автономним керуванням можуть бути збиті або загублені, якщо зв’язок втрачено чи система розпізнавання помилково спрацює.
• Обмеження по боєзаряду: багато моделей несуть невеликі вибухівки (особливо FPV-, «Молнія»). Для серйозних військових об’єктів або укріплень це може бути недостатньо.
• Проблеми з коректністю наведення, точністю, особливо в умовах активної протидії і сильного РЕБ.
• Наземні дрони, логістичні платформи ризикують бути уразливими при переміщеннях або у відкритому доступі.

Як змінюється баланс завдяки дронам

Завдяки тому як розвиваються розвідувальні і ударні дрони Росії, баланс на фронті, на жаль, відчутно змінюється:

• Зросла здатність РФ вести атаки глибше поза лінією фронту, охоплювати тилові райони.
• Посилення розвідки перед ударами, краще виявлення цілей, коригування вогню.
• Зниження витрат порівняно з ракетами чи авіаударом — вартість однієї атаки дроном може бути в рази меншою.
• Використання дешевих ударних дронів і масових FPV-атак як засіб психологічного тиску, руйнування інфраструктури, примушення до витрат на ППО, оточення тощо.

Потенційні напрямки розвитку

Коли аналізуємо які дрони використовує РФ, видно кілька напрямків, куди технології, ймовірно, будуть рухатися:

1. Ще більша автономність і штучний інтелект — системи, що можуть самі вибирати цілі, ухилятися, адаптуватись до змін у обстановці.
2. Покращення боєзарядів і дизайнів — збільшення потужності вибухівки, вага, оптимізація форми для кращої аеродинаміки, можливо застосування реактивних елементів.
3. Покращені системи захисту від перехоплення, РЕБ — оптоволокно, захищені канали зв’язку, швидкі передачі даних, мультикамерні сенсори.
4. Інтеграція ударних, розвідувальних і логістичних можливостей в рамках одного комплексу — дрон, який може виявити ціль, завдати удар і провести розвідку ситуації після удару.
5. Масштабне застосування як зброї терору чи залякування цивільного населення — як уже видно з випадків FPV-атак, «КУБ-2», «Шахед», коли атаки йдуть далеко за фронтовою лінією.

Таким чином, російські дрони сьогодні — це не просто окремі пристрої-«іграшки», а цілі класи технологій, які швидко розвиваються. Дрони РФ охоплюють широкий спектр від легких FPV-конструкцій і розвідувальних літальних апаратів до ударних моделей з більшими боєзарядами та автономними можливостями. Дрони розвідники РФ відіграють ключову роль у виявленні цілей, в той час як ударні вже здатні створювати значущі руйнування на далекій дистанції.

Розуміння які безпілотники використовує РФ є критично важливим для формування ефективних заходів протидії — від систем протиповітряної оборони, захисту спостереження і РЕБ, до підготовки населення.