У сучасному світі, коли компанії все частіше вимагають повернення до офісної роботи, покоління Z, яке виросло в епоху гібридних форматів і віддаленої праці, змушене адаптуватися до нових умов. Одним із таких способів адаптації стало явище, яке отримало назву «таскмаскінг» (task masking) — мистецтво виглядати надзвичайно зайнятим, виконуючи при цьому мінімум реальної роботи. Про це пише The Guardian, досліджуючи, як молоді працівники «грають у систему», щоб повернути собі контроль над своїм часом і простором.
Що таке «таскмаскінг»?
«Таскмаскінг» — це не просто лінощі чи обман. Це стратегія, коли працівники створюють видимість активної діяльності: швидко ходять офісом із ноутбуком чи планшетом у руках, голосно клацають клавіатурою або весь день носять AirPods, імітуючи участь у нарадах. Як згадує Габріель Джадж, 28-річна контент-креаторка, відома як Anti Work Girlboss, у свої роки роботи в техіндустрії вона бачила, як колеги «виглядали дуже зайнятими, коли насправді просто ходили за обідом». Такі дії, за її словами, стали частиною офісної культури, де зовнішнє сприйняття продуктивності іноді важливіше за реальні результати.
Сierra Gross, яка раніше працювала в HR-відділах Google та ExxonMobil, а нині керує консалтинговою фірмою Caged Bird HR, вважає «таскмаскінг» симптомом глибших проблем у корпоративному управлінні. «Це неминуче, що в кожній компанії будуть люди, які намагаються обійти систему», — зазначає вона. За її словами, це явище поширене не лише серед «низькопродуктивних» працівників, а й серед тих, хто швидко завершує свої завдання і потім не має чим зайнятися в офісі.
Чому покоління Z вдається до «таскмаскінгу»?
Причини цього тренду криються в унікальному досвіді покоління Z. Багато з них закінчували школу чи університет віддалено через пандемію, а їх перша робота відбулася в умовах гнучких графіків. Ідея, що робота може бути продуктивною лише в офісі, здається їм чужою. Як зазначає Джадж, «покоління Z досягало багатьох віх у житті вдома, тож думка, що робота можлива лише в офісі, для них абсурдна».
До того ж повернення до офісу часто супроводжується посиленим контролем з боку керівництва. Згідно з дослідженням 2021 року, 80% компаній використовують спеціалізоване програмне забезпечення для відстеження активності працівників — від моніторингу клавіатур до датчиків руху в офісних приміщеннях. У таких умовах «таскмаскінг» стає способом для працівників повернути собі хоч трохи автономії.
Чи є в цьому проблема?
Деякі експерти вважають, що «таскмаскінг» не сприяє реальній продуктивності і може виглядати як марнування часу. Однак для працівників це не просто спосіб уникнути роботи, а й спроба протистояти застарілим уявленням про те, що фізична присутність в офісі автоматично дорівнює ефективності. Як зазначає Gross, проблема не в самих працівниках, а в системі, яка цінує «шоу» більше, ніж результат.«Таскмаскінг» — це не просто модний термін, а відображення змін у робочій культурі, де покоління Z шукає способи примирити свої цінності з вимогами традиційного корпоративного світу. Видання Українські IT новини зазначає, що поки компанії наполягають на поверненні до офісів, а технології стеження стають дедалі витонченішими, молоді працівники продовжуватимуть «грати в зайнятість», нагадуючи, що продуктивність — це не про гучне клацання клавіатури, а про реальні досягнення.