Українська вища освіта та наука готуються до фундаментального стрибка. Поки світові технологічні гіганти змагаються за доступ до найновіших обчислювальних потужностей, Національний університет «Львівська політехніка» робить хід конем. Уже у вересні 2026 року виш запустить одну з найсучасніших суперкомп’ютерних платформ для штучного інтелекту, що виведе локальну інфраструктуру університету на один рівень із провідними науковими центрами світу – пише dev.ua.
Цей проєкт реалізується за фінансової підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (Світового банку) в межах ініціативи «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів».
Стрибок через покоління: чому це історичний прецедент?
Коли на початку 2026 року кафедра систем штучного інтелекту Львівської політехніки розпочала аналіз ринку, планувалося придбання перевірених рішень попереднього покоління (на базі чипів H100 або H200). Проте поява інноваційної платформи від GIGABYTE докорінно змінила хід переговорів.
Замість компромісів університет отримає технологічний максимум — архітектуру NVIDIA Blackwell. Серцем майбутнього IT-ядра стане сервер GIGABYTE XN24-VC0, який об’єднує:
- Два суперчипи NVIDIA GB200 Grace Blackwell (разом це 4 графічні процесори Blackwell та 2 потужні процесори Grace);
- 744 ГБ надшвидкої пам’яті HBM3E для роботи з ШІ-моделями та 960 ГБ LPDDR5X для загальних обчислень;
- Надшвидкісні мережеві інтерфейси NVIDIA ConnectX-8 (до 800 Гбіт/с).
Окремої уваги заслуговує інженерне рішення з охолодження. Оскільки сервер віддає понад 85% тепла через рідину, а університетський дата-центр розрахований на повітряне охолодження, розробники інтегрували автономну стійку GIGABYTE DL80-1B0 типу Liquid-to-Air. Вона дозволяє безпечно охолоджувати систему без перебудови всього приміщення та залишає простір для масштабування системи до 5 аналогічних серверів (разом до 20 GPU Blackwell).
Що це дасть практично?
Суперкомп’ютер — це не просто «швидкий сервер». Це інструмент, який дозволить українським науковцям не бути сторонніми спостерігачами глобальної ШІ-революції, а брати в ній безпосередню участь. Завдяки новій платформі стануть можливими:
- Локальна робота з гігантськими ШІ-моделями: запуск, повне донавчання та тонке налаштування моделей рівня NVIDIA Nemotron 3 Ultra чи Kimi K2.5 без використання дорогих закордонних хмарних сервісів.
- Біоінформатика та медицина: моделювання поведінки білків для створення нових ліків та аналіз геномних даних.
- Матеріалознавство майбутнього: пошук нових хімічних сполук та моделювання молекулярної динаміки для створення надефективних акумуляторів.
- Цифровізація та безпека: розробка 3D-реконструкцій для робототехніки, проектування цифрових двійників міст та інфраструктури.
Україна у глобальному клубі інноваторів
Сьогодні аналогічні платформи на базі вузлів GB200 розгортають лідери світової науки: наприклад, у японському інституті RIKEN (проєкт ROQUO) та італійському консорціумі CINECA (AI-фабрика IT4LIA).
Видання Українські IT новини зазначає, що поява такого обладнання в Україні під час війни — це не просто інвестиція в освіту. Це чіткий сигнал світові: українська наука має колосальний потенціал, інтегрується в глобальні процеси та готова створювати технології майбутнього вже сьогодні.