Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт № 15111-д, який суттєво змінить правила оподаткування для сотень тисяч українців, що заробляють через інтернет-платформи.
Документ вводить автоматичне оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, і фактично робить самі платформи податковими агентами держави – пише dev.ua.
Що передбачає законопроєкт
Відтепер великі та малі цифрові платформи (як українські, так і іноземні) будуть зобов’язані:
- автоматично визначати українських користувачів;
- фіксувати їхні доходи;
- утримувати 5% податок і перераховувати його до бюджету;
- щорічно подавати звіти до Державної податкової служби.
Це стосується практично всіх популярних сервісів: Upwork, Fiverr, Freelancer, Preply, BUKI, OnlyFans, Patreon, OLX, Prom, Rozetka, Bolt, Uber, Glovo, Helsi та багатьох інших.
Ключові правила та пороги
- Доходи до 2000 євро на рік (близько 90 тис. грн) — не оподатковуються.
- З доходів понад цей поріг платформа автоматично утримує 5%.
- Спрощений режим діє до річного доходу приблизно 7,2 млн грн.
Якщо людина не хоче, щоб податок утримувався платформою, вона може зареєструвати ФОП 3-ї групи і сплачувати єдиний податок самостійно. Однак у цьому випадку з’являється обов’язок сплачувати ЄСВ та військовий збір.
Кого найбільше зачепить новий закон
Видання Українські IT новини зазначає, що під дію законопроєкту потрапляють:
- Айті-фрилансери та спеціалісти, які працюють з іноземними замовниками;
- Репетитори та викладачі онлайн;
- Творці adult-контенту та блогери на OnlyFans, Patreon, Boosty;
- Продавці товарів на маркетплейсах;
- Водії та кур’єри служб доставки і таксі.
До ухвалення цього закону значна частина доходів у платформній економіці залишалася «в тіні». Податкова не отримувала даних від іноземних платформ, тому багато українців роками не декларували такі доходи. Тепер інформація про заробітки приходитиме автоматично за правилами міжнародної угоди DPI MCAA. Автори законопроєкту вважають, що нововведення дозволить вивести з тіні мільярди гривень і створити більш справедливі умови між традиційним бізнесом та «цифровими» заробітчанами. У разі остаточного прийняття закону (друге читання) більшість норм запрацює з 1 січня 2027 року.