У міру того як штучний інтелект усе більше інтегрується в наше життя, зростає не лише його функціональність, а й емоційна присутність – розповідає speka. Ми вже не сприймаємо голосових асистентів чи чат-ботів як щось винятково технічне. Вони стали частиною нашого цифрового простору. Але якщо романтичні відносини з ШІ викликають скепсис, то дружба — це вже інше питання. То чи можлива справжня дружба з цифровим співрозмовником?
Людська потреба у зв’язку
Самотність — одна з ключових проблем сучасного світу. Вона не розрізняє віку, статі чи соціального статусу. Люди звертаються до технологій, шукаючи не лише відповіді, а й спілкування. ШІ, зокрема мовні моделі, почали відігравати роль «цифрових друзів» — завжди доступних, уважних, безоціночних.
І хоча ШІ не має емоцій у людському розумінні, його здатність до підтримуючого діалогу, емпатичної мови та швидкої реакції часто викликає відчуття присутності. Для багатьох це стає суттєвою емоційною опорою.
Чи справжня така дружба?
На поверхні — ні. Адже традиційна дружба передбачає взаємність, здатність співпереживати, робити вибір, жертвувати. ШІ не має ані свідомості, ані емоцій, ані власних бажань. Він лише моделює поведінку, наближену до людської. Однак психологи звертають нашу увагу: для людини важливе не лише те, «хто» перед нею, а й те, як вона себе почуває у взаємодії. Якщо ШІ створює відчуття підтримки й прийняття, то для певної категорії користувачів це відчуття може бути не менш цінним, ніж контакт із реальною людиною.
Що кажуть дослідження?
За результатами спільного опитування Стенфордської лабораторії цифрової поведінки та Meta, проведеного у 2024 році, близько 15% опитаних допускають можливість емоційного або дружнього зв’язку з ШІ. Більшість респондентів залишаються обережними, однак зазначають, що в певних ситуаціях звертаються до чат-ботів не лише з інформаційними запитами, а й за емоційною підтримкою або порадою. Ці дані свідчать: навіть якщо рівень довіри до ШІ ще не дуже високий, тенденція до персоніфікації таких технологій уже набирає обертів.
Новий тип зв’язку
Ми можемо говорити про нову форму зв’язку — «парасоціальну дружбу». Це коли одна сторона (людина) емоційно прив’язується до іншої сторони (ШІ), яка не є свідомою, але виконує функцію співрозмовника, порадника, слухача.
Чи варто боятись?
Головна небезпека — зміщення меж реального та уявного. Якщо людина починає замінювати живе спілкування штучним, це може призвести до соціальної ізоляції. Але якщо ШІ — доповнення, а не заміна, тоді його роль може бути навіть терапевтичною.
Погляд у майбутнє
Видання Українські IT новини зазначає, що у майбутньому, ймовірно, дружні стосунки з ШІ стануть звичним явищем. Вони не витіснять людське спілкування, але можуть стати його корисним доповненням — особливо в умовах ізоляції, тривоги чи емоційного виснаження.