Українці стали рідше користуватися електронними державними послугами. Основна причина – відсутність нагальної потреби, про що заявили 67% опитаних.
Про це повідомляє “РБК-Україна”.
За даними КМІС, у 2023 році 64% громадян використовували хоча б деякі цифрові сервіси, а у 2024 році цей показник знизився до 55%. Найпопулярнішою залишається платформа “Дія”, де найбільше запитувані послуги, пов’язані з особистим транспортом (15%), отриманням довідок з реєстрів (13%), пенсійним забезпеченням (10%), паспортними питаннями (10%) та оформленням субсидій (9%).
Спад інтересу торкнувся всіх категорій послуг, зокрема, оформлення субсидій та пільг скоротилося на 52% порівняно з 2023 роком, а вступ до ВНЗ – на 42%. Водночас, найбільш активними користувачами електронних сервісів залишаються ветерани (79%), батьки дітей з інвалідністю (76%) та внутрішньо переміщені особи (68%).
Серед бар’єрів для цифровізації респонденти назвали брак навичок (44%), недовіру до електронних послуг (26%), незнання про доступність сервісів (25%) та відсутність пристроїв з інтернетом (19%). Половина тих, хто не має необхідних навичок, не бажають їх здобувати, а 32% готові навчатися за допомогою родичів.
На тлі кіберзагроз громади та органи місцевого самоврядування потребують навчання щодо захисту даних. Вони також наголошують на необхідності підвищення цифрової грамотності спеціалістів і розширення спектра електронних рішень для прозорого відновлення країни.
За словами Олени Шуляк, цифровізація вже дала відчутний антикорупційний ефект у будівництві. Запуск Єдиної державної електронної системи (ЄДЕССБ) дозволив перевести всі процеси в онлайн, що скоротило корупційні ризики та зробило послуги доступнішими. Загальний економічний ефект від цифровізації будівельної сфери за три роки склав 11,2 млрд грн, а щорічна економія – 1,5 млрд грн.
